Роман Кофман. Уривок із "Книги небуття"
Отримавши за якийсь час диплом, я запишався, втратив відчуття реальності і вирішив вступити до аспірантури, все ще по моїй першій, дівочій спеціальності - скрипці. Я був хорошим скрипалем: повірте мені на слово, тому що інших доказів немає; янгол Небуття знову підморгнув мені і прикрив своїм шорстким крилом... А трапилося це ось як.
Ви ніколи не складали іспиту зі скрипки? Тоді я повинен вас попередити, що він серйозно відрізняється від іспиту з алгебри, філософії чи ботаніки одразу за кількома пунктами: не можна списувати в сусіда, не можна користуватися шпаргалкою, не можна звернутися до комісії: "Дозвольте, я повторю ще раз - ви мене неправильно зрозуміли". Також не можна викладати матеріал не по суті, тягнути час, загравати з комісією, зазирати екзаменатору в очі, а також проситися вийти на хвилинку.
Зате скрипаль має чудову перевагу: він може напередодні, за тиждень або за місяць до іспитового терміну випробувати екзам
...
Читати дальше »
Роман Кофман 1971 року закінчив Київську консерваторію як симфонічний дириґент. З 1978 р. викладав дириґування та керував студентським симфонічним оркестром своєї alma mater, що не завадило професору Кофману зробити блискучу міжнародну кар'єру. Його неодноразово запрошували дириґувати Московським філармонійним оркестром і Філармонійним оркестром Санкт-Петербурга (Ленінградський філармонійний оркестр), Симфонічним оркестром Большого театру, Українським державним симфонічним оркестром, Мюнхенським філармонійним оркестром (Німеччина), Симфонічним оркестром Фінського радіо, Філармонійним оркестром Французького радіо, Національним симфонічним оркестром Бельгії, Королівським філармонійним оркестро