Меню сайта
Форма входа
Календарь новостей
«  Грудень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Поиск
Victor Kaminsky Четвер, 28.03.2024, 12:44
Приветствую Вас Гость | RSS
 
 
Головна » 2010 » Грудень » 14 » Коломийський калейдоскоп
Коломийський калейдоскоп
18:45

Image

Фестиваль ім. А.Кос-Анатольського в гуцульській столиці – на порозі дорослого ювілею

У самовідданості, з якою впродовж майже чверті століття мешканці Коломиї вшановують пам’ять свого славетного земляка, композитора Анатолія Кос-Анатольського, є щось настільки зворушливе, що варте не лише поваги, але й глибшого застановлення. Бо що насправді приносить маленькому місту проведення такої поважної мистецької акції? Для чого турбуватись запрошенням поважних гостей, видатних артистів з України та з-за кордону, переобтяжувати і без того не надто щедрий бюджет райцентру?

Маленька культурна столиця

Але коломияни й організатори Міжнародного фестивалю ім. А.Кос-Анатольського, що днями завершився тут уже 24-й раз, — професор Львівського національного університету ім. І. Франка Олександр Козаренко, професор Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка Юрій Ясіновський та завідувач Коломийського районного відділу культури Уляна Мандрусяк — не ставлять собі цих запитань. Може, тому їм і вдається заручатися підтримкою місцевої влади, яка не ігнорує академічного мистецтва, і перші особи міста щоразу з’являються на концертах без особливих запрошень.

Фестиваль став своєрідним культурним символом Коломиї, і поступитись ним хоч на рік, шукаючи виправдань чи то в економічній кризі, чи то в поганих погодних умовах, просто неприпустимо. Як не згадати тут влучного спостереження Оксани Забужко: "Брендом кожної країни – тим, який впливає на зарубіжну

аудиторію найбільш безпосереднім та інтимним чином, на найбільш особистому, підсвідомому рівні, – є національна культура”. Те саме можна сказати й про місто. Завдяки оригінальній архітектурі музею писанки, музею Гуцульщини та фестивалю Кос-Анатольського (і ще кількох мистецьких символів) Коломия яскраво вирізняється серед інших міст, які зазвичай прийнято називати "провінційними”, успішно долаючи ці синдроми. Й коли б культурну столицю України обирали з-посеред районних міст, пальму першості неодмінно отримала б саме Коломия. Висока планка, яка 24 роки незмінно утримується коломийським музичним святом, – найкраще тому підтвердження.

Гості та "бонуси”

Минулорічний фестиваль мав багато "бонусів”, оскільки був ювілейним, присвяченим 100-річчю від дня народження Анатолія Кос-Анатольського. Цього ж року знову треба було шукати нові форми, нових зірок, щоб гідно утримати своє високе реноме. Сьогодні вже можна ствердити, що фестиваль черговий раз підтвердив репутацію мистецької акції далеко не провінційного рівня. Серед його родзинок виділила б три: "шопенівський день” – адже коломияни, як і весь світ, прилучились до святкування 200-річчя від дня народження Ф. Шопена; приїзд видатної української композиторки сучасності Лесі Дичко, що вперше відвідала фестиваль: її творчість репрезентувала "Урочиста літургія”, яку виконував Галицький академічний камерний хор (художній керівник – В. Яциняк); і святкування ювілею ще однієї знаменитої коломиянки — легенди українського музикознавства Стефанії Павлишин: цій події була присвячена традиційна "Музична вітальня” з презентацією книги раніше не опублікованих праць вченої.

Польський романтик на тлі карпатських пейзажів

Щодо святкування ювілею Шопена, то окремо варто було б відзначити ентузіазм польських колег: будь-яку акцію, присвячену цій знаменній даті, чи то у Львові, чи в менших містах, неодмінно відстежує і підтримує Генеральне консульство РП у Львові. Давні приятелі фестивалю – голова Краківського відділення Спілки композиторів Польщі Єжи Станкевич та професор Ягеллонського університету Малґожата Возна-Станкевич приготували доповіді про Шопена та Шопеніану в Галичині, допомогли з пошуком цікавих молодих польських виконавців — співачки Магдалени Спитек (концертмейстер Марта Аращук) та піаніста Петра Салайчика, що представили пісні та деякі фортепіанні твори Шопена (виконання було прекрасним, натомість фортепіано у Народному домі Коломиї не витримувало жодної критики — йому вже давно час на заслужений відпочинок). До Коломиї на концерти приїхав заступник генерального консула РП у Львові Анджей Дрозд, консульство фінансувало й сам концерт. До слова, українські культурні акції за кордоном нечасто організовують з такою потужною підтримкою дипломатичних місій. Але приємною несподіванкою стала перша (!) за всі роки надіслана вітальна телеграма міністра культури України.

А ще в рамках шопенівської програми відбулась прем’єра: львівський віолончеліст Тарас Менцінський, скрипалька Марія Ткачик та піаністи Тетяна Слюсар і Тетяна Милодан (всі з ЛНМА ім. М. Лисенка) виконали струнне Тріо, Сонату, Інтродукцію і Polonaise Brillante та великий концертний дует для віолончелі з фортепіано — крім Сонати, ці твори Шопена звучали в Україні вперше. Львівський слухач почує їх не раніше як навесні наступного року.

Експерименти з класикою

Не відмовляються організатори й від ще однієї гарної традиції: експерименту з програмами і виконавцями. Так, відкриття фестивалю за участю оркестру "Perpetuum mobile” ЛНМА ім. М. Лисенка під орудою Г. Павлія студентами театрального факультету ЛНУ ім. І. Франка та солістами було вирішене як своєрідна "Кармен-сюїта”. Прекрасне виконання Лідією Футорською Фантазії на теми опери "Кармен” П. Сарасате стало кульмінацією концерту-відкриття. Традиційно підкорили публіку вихованці Ігоря Кушплера — відомий співак і педагог має величезний досвід в організації блискучих ревю-концертів, що він укотре довів і в Коломиї. І завершили музичне свято твори українських композиторів сучасності В. Губаренка, І. Карабиця та О. Козаренка, репрезентовані — теж уперше — оркестром Хмельницької філармонії під батутою О. Драгана і київськими солістами.

Навіть короткий "дайджест” фестивальної програми дає можливість оцінити серйозність репертуару, який організатори не бояться представити "провінційній непрофесійній” публіці, і впевнені, що вона достатньо вихована, аби належно сприйняти академічне мистецтво. До того ж живі культурні акції дійсно здатні будувати мости між державами краще за всілякі офіційні перемовини: і ось уже пан Анджей Дрозд обговорює з Олександром Козаренком наступні плани спільних міжнародних культурних акцій, і дуже ймовірно, що вони здійсняться. А та вірність, з якою маленька Коломия плекає свій власний фестиваль класичної музики, пов’язаний з іменем славного краянина А. Кос-Анатольського, спростовує поширене судження про те, що серйозне мистецтво більше нікому не цікаве — насправді ще й як цікаве, якщо служити йому віддано і без лукавства.   

Коломия – Львів

Любов Кияновська

ЛП     Субота, 11 грудня, 2010 року, № 139 (1024)

Просмотров: 1250 | Добавил: viktor-kaminsky | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Міні-чат
300
Друзья сайта
          КОНВЕРТЕР ВАЛЮТ
          ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
          Счётчик MyCounter
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Viktor Kaminsky © 2024