Концерт пам'яті Богдана Сороки 4 червня у залі Львівської філармонії в рамках XXXIV Міжнародного фестивалю музичного мистецтва "Віртуози" відбувся концерт із творів Миколи Лисенка Сьогодні
Звернення до творчості визначного українського класика мало на меті не тільки представити українську музичну культуру у контексті світового репертуару фестивалю, але й звернутися до рідного, національного, сокровенного, що завжди викликає глибинні та щирі почуття. І цього разу, на жаль, почуття трагічні, пов'язані із втратою лише місяць тому видатного українського митця, графіка Богдана Сороки. Тужливі, елегійні мотиви композицій Миколи Лисенка, журливі інтонації українського фольклору на концерті прозвучали сакрально, in memoriam.
Виконавці - рідні, люди із найближчого оточення художника - донька Соломія Сорока (скрипка) та її чоловік Артур Ґрін (фортепіано). У першому відділі були виконанні фортепіанні мініатюри Лисенка - "Сумний спів", Елегія "Журба", обробка трьох українських пісень для фортепіано "Без тебе, Олесю", "Пливе човен води повен", "Ой, і зрада, карі очі, зрада" та Українська рапсодія №1. Піаніст Артур Ґрін проникся яскравою мелодикою та настроєм лисенкових ліричних творів, фольклорними інтонаціями, які вдало передав та підкреслив, однак стримуючи себе від емоційних перебільшень.
Вже у другому відділі - композиції для дуету скрипки та фортепіано - Фантазія на дві українські теми та Елегійне Каприччіо - підвищили емоційний градус та порушили стриманість лише меланхолійної тематики. Окремо варто відзначити прем'єрне виконання сюїти "Весняний калейдоскоп" за вокальними творами Лисенка, яку опрацював, створив для скрипки та фортепіано Віктор Камінський.
Композитор для сюїти обрав наступні вокальні мініатюри Лисенка: "Наче та, що з хвиль вродилась", "Удосвіта встав я", "Я вірую в красу", "Хіба тільки рожам цвісти?", "Смутної провесни", "Милованка", "В ясну ніч", "Не дивися на місяць весною", "Туман, туман долиною", "Коли настав чудовий май". Улюблені автором думні, епічні інтонації обраних мініатюр обрамляють композицію твору, натомість центральні частини навмисне контрастні - ліричні і танцювальні. Очевидно, цей ефектний твір ввійде у концертний та педагогічний репертуар багатьох виконавців різного віку. На закінчення концерту прозвучала знаменита, улюблена публікою "Українська рапсодія" №2 в перекладі для скрипки та фортепіано.
