В Одесі кантату сучасного композитора Віктора
Камінського на слова Тараса Шевченка "Чигрине, Чигрине" в день
концерту зняли з програми спільного виступу львівського дуету "Бандурна
розмова" та камерного оркестру Одеської філармонії. В Південній Пальмірі
дійшли висновку, що такі тексти зараз не на часі. "Не слід перетворювати
концерт на політичну акцію", - пояснив бандуристам Олегу Созанському та
Тарасу Лазуркевичу одеський диригент Ігор Шаврук.
Олег Созанський, котрого "Пошта"
попросила докладніше прокоментувати інцидент, підтвердив – оркестранти
відмовилися виконувати твір на слова Т.Шевченка власне із ідеологічних
міркувань, хоча попередньо вже підготували його на репетиціях. "Всі інші
заявлені в програмі композиції ми виконали", - розповів пан Созанський –
"у тому числі й ще один твір Віктора Камінського, пісню
"Історія". Проте зрозуміли, що коли наполягатимемо на виконанні кантати
"Чигрине, Чигрине", то оркестранти, чого доброго, й узагалі
відмовляться грати або робитимуть все, аби зіпсувати нам виступ". Загалом
концерт відбувся успішно, вважають бандуристи, при повному залі Одеської
філармонії і з успіхом у аудиторії. До речі, планували виступ давно – в межах
постійного абонементу "Звучать народні інструменти". Слухачам змін у
програмі пояснювати не довелося, оскільки на афішу повний перелік творів не
виносили.
"Не можу повірити, що повертається
сталінська цензура", - дивується сам композитор, львів’янин Віктор
Камінський. – "Адже прапрем’єра власне цього твору була дуже символічною –
він уперше прозвучав у Києві на шевченківському вечорі в непростому 1989-му
році, і солював тоді Василь Жданкін, в майбутньому- перший лауреат гран-прі
"Червоної рути". Отже навіть у радянської влади слова Шевченка не
викликали таких застережень, як у сучасних холуїв". Та, зрештою, цей вірш потрапив навіть у
видання "Кобзаря" 1947-го року.
Хоча "це не найкращий твір
Шевченка. Написаний, мабуть, під якимось ... емоційним поривом", - мотивує
"Пошті" відмову виконувати кантату диригент концерту, Ігор Шаврук. –
"Не думаю, що зараз варто в Одесі співати " Спи ж, повитий жидовою...", ну просто часи не ті. І з хлопцями-бандуристами ми порозумілися. І концерт був на загал дуже
гарний", - резюмує одеський маестро.
Відомий режисер Сергій
Проскурня, котрий останнім часом також активно працює в Одесі попри чималий
спротив окремих місцевих елементів, коментує ситуацію як доволі
"типову". Каже, "підпанки намагаються бути обачнішими за панів –
про це також багато є у Шевченка, в поемі "Кавказ". Пан Проскурня
переконаний, що почалися демонстративні ідеологічні перегини, коли люди в
новому контексті намагаються продемонструвати свою лояльність – і вже ближчим
часом матимемо, на жаль, багато таких прикладів. "Офіційно в Одесі ніхто
б, зрозуміла річ, кантати на слова Тараса Шевченка не забороняв. Та й навіщо,
коли виконавці "на місцях" самі все зроблять, як треба. Протене слід забувати, що тут є й достатньо
активна українська складова". Ситуацію, що трапилася, обговорять вже на
найближчому засіданні Одеського Українського Клубу.