Victor Kaminsky

Viktor Kaminsky - Leopolis Concerto Grosso

viktor-kaminsky — Thu, 03 Jun 2021 09:20:14 GMT

Соната для віолончелі та фортепіано

viktor-kaminsky — Thu, 22 Apr 2021 19:39:11 GMT

https://m.

До 60-річчя Національної премії України імені Тараса Шевченка

viktor-kaminsky — Tue, 16 Feb 2021 11:12:51 GMT

До 60-річчя Національної премії України

імені Тараса Шевченка

*****

Масштабні симфонічно-хорові твори ще одного львівського композитора Віктора Євстахійовича Камінського (нар. 1953 р., заслужений діяч України з 1995 р.) були відзначені Шевченківською премією 2005 року. Це кантата-симфонія «Україна. Хресна дорога» на слова І.Калинця (1992 р.), «Акафіст до Пресвятої Богородиці» для хору солістів та струнного оркестру (2002 р.), Концерт №2 «Різдвяний» для скрипки (2001 р.) та ораторія «Іду. Накликую. Взиваю…» на тексти з проповідей митрополита Андрея Шептицького (в поетичному опрацюванні І.Калинця, 1998 р.). Притаманний митцю неокласичний стиль, поєднаний з рисами неофольклоризму, найбільш відповідав втіленню художнього задуму та побудові струнких композиційних форм. Особливо вражаючою стала ораторія – перше звернення в українській музиці до текстів видатного діяча української церкви, ім’я якого з утворенням незалежної держави повернулося на скрижалі національної духовної культури. Композитор з гідною повагою поставився до текстів проповідей, проникся їх глибоким змістом і створив монументально оркестрово-хорове дійство, яке стало етапним для української музики й, водночас, навернуло думки слухачів до витоків жанру – ораторій і пансіонів (страстей) Й.С.Баха й Г.Генделя.

Автор: Валентина Кузик

Повний текст на сайті: http://knpu.gov.ua/announces

Компакт-диск «Українська музика від Сходу до Заходу»

viktor-kaminsky — Tue, 16 Feb 2021 09:10:50 GMT

Нещодавно меломани отримали новий гарний подарунок: компакт-диск з творів львівських та донецьких композиторів у виконанні двох колективів: Львівського камерного оркестру «Віртуози Львова» (художній керівник і диригент Сергій Бурко) та Маріупольського камерного оркестру «Ренесанс» (художній керівник і диригент Василь Крячок). Запис компакт-диску втілений в рамках мистецького проєкту Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» «Українська музика від Сходу до Заходу», який у 2020 році став одним із переможців Програми підтримки міжрегіональної співпраці «Змінимо країну разом» від Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна».

Дуже вдало обрана основна художньо-емоційна домінанта програми поданого диску: це сфера суб’єктивної лірики, в якій вельми глибоко і своєрідно трансформувалась національна самобутність.

Програму відкриває «Te Deum» львівського композитора Віктора Камінського, написаний у 1996 році на замовлення Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» для виконання на концерті у Львівській опері, приуроченому 400-річчю Берестестейської унії.

В наступному творі – Токаті Володимира Стеценка теж відчувається замилування композитора до духовних жанрів і барокової музики.

«Весняний вальс» Валентина Сташенка переносить слухачів до іншого типу стилізації – до салонно-чутливих вальсів із сфери легкої музики.

Два наступні твори композиторів з різних географічних полюсів України – «Джазову композицію» Володимира Мітіна і обробку «Щедрика» Миколи Леонтовича – Юрія Ланюка об’єднує спільна стилістична спрямованість: представлення джазової експресії та імпровізаційної стихії у вишуканому «академічному» лірико-жартівливому ключі. Твір В.Мітіна більше тяжіє до манери диксиленду середини ХХ ст. «Щедрик» був написаний Юрієм Ланюком на замовлення оркестру «Віртуози Львова». Він увійшов у перший диск оркестру «Антологія української музики» (1996).

Іншого плану лірика розкривається у «Трьох весільних піснях» («Летять галочки», «Шуміла ліщина», «Хиляються ворота») Мирослава Скорика. Композитор дуже вдало використовує закладені у фольклорному прототипі експресивні відтінки, поглиблюючи їх гармонічним супроводом та тембровою палітрою. Свіжість барв оркестрового супроводу додає образу народної пісні терпкого присмаку сучасної виразовості.

«Мелодія» Мирослава Скорика була призначена для телефільму режисера Володимира Денисенка «Високий перевал» і дуже швидко здобула неймовірну популярність. «Мелодія» відома як духовний гімн України і звучить у багатьох транскрипціях (композитор зізнавався, що написав кілька десятків її версій). «Віртуозами Львова» та оркестром «Ренесанс» у спільному виконанні здійснено запис СД «„Мелодія”, яка об’єднує Україну» до якого увійшли 14 авторських транскрицій «Мелодії».

Фантазія на теми пісень «Океану Ельзи» талановитої львівської композиторки Богдани Фроляк з промовистою назвою «Не твоя війна» написана в 2017 р. і апелює до популярної однойменної пісні гурту. Пісня була представлена у вигляді відеокліпа на каналі YouTube 27 квітня 2015 р.

Компакт-диск з творів львівських та донецьких композиторів постає символічним мостом між Сходом і Заходом України і стверджує духовну єдність національної музичної культури у всіх її розмаїтих вимірах та іпостасях.

"Історія" (1988 р.). Муз. Віктора Камінського, сл. Богдана Стельмаха, співає Віктор Морозов

viktor-kaminsky — Mon, 08 Feb 2021 17:59:07 GMT

Гортаючи сторінки творчості Віктора Камінського

viktor-kaminsky — Thu, 04 Apr 2019 05:07:23 GMT

http://conservatory.lviv.ua/novyny-uk/hortayuchy-storinky-tvorchosti-viktora-kaminskoho/

Гортаючи сторінки творчості Віктора Камінського

Під такою назвою 30 березня 2019 року у Малій залі ЛНМА ім. М.Лисенка відбувся авторський концерт композитора Віктора Камінського. Це непересічна подія в житті академії, оскільки так багатогранно була представлена творчість композитора в одному заході. Концерт відбувся в рамах Другого музичного фестивалю «Мистецтво піаніста-концертмейстера», який започаткувала проф. Тетяна Молчанова. А організувала і провела цей захід проф. Марія Макара разом зі студентами свого класу Анастасією Бабій, Катериною Король, Оксаною Павловою у творчому тандемі з солісткою Львівського національного театру опери та балету ім. С.Крушельницької Марфою Шумковою, солістом квартету «Tenors bel canto» Романом Антонюком, ст. викладачем кафедри духових та ударних інструментів Віктором Біласом, а також зі студентами кафедри сольного співу — Михайлом Гриньо, Уляною Марцинишин (клас проф. М.Логойди) Дзвениславою Шаламагою (клас проф. Л. Божко) та студентами кафедри духових та ударних інструментів – Андрієм Бендусом, Іваном Студинцем (клас ст. викладача О.Павленко), Петром Мельником (клас ст.викладача Д.Максименка). На концерті був присутній і сам композитор, Віктор Камінський, що надало цій вагомій події особливої святковості і урочистості, але разом з тим теплоти та щирості.

У своєму вступному слові проф. М.С. Макара окреслила вагомі віхи життя і творчості композитора, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка (2005), заслуженого діяча мистецтв України (1995), лауреата премій ім. М Лисенка, С.Людкевича, володара медалі Митрополита А.Шептицького (1998) Віктора КАМІНСЬКОГО.

Як зазначила проф. М.С.Макара, Віктор Камінський навчався на композиторському факультеті Львівської консерваторії ім. М. Лисенка в класі В.Флиса, та в аспірантурі Московської консерваторії в класі Т. Хреннікова. Його дипломною роботою була симфонічна поема «Пам’яті Каменяра» (1977р.).

Протягом 40-річного творчого шляху Віктор Камінський пройшов еволюцію стилів і жанрових пріоритетів, зумів реалізуватися в різних площинах виражаючи власну індивідуальність. В кожному періоді творчості в композитора була своя мотивація для написання саме такої музики. А саме: 70-ті роки надихали композитора ідеалами неофольклоризму (Перший скрипковий концерт, Перша симфонія); у 80-ті («періоді замовчування») композитор знайшов себе в пісенному жанрі (популярні пісні шлягери «Танго нежданної любові», «Калино, калино», «Історія» сл. Б.Стельмаха, «Скажи мені», «Очі коханої» сл. В.Крищенка, що виконувались ансамблями «Ватра», «Кобза», а також співаками І. Поповичем, О.Білозір, В.Морозовим.); 80-90-ті роки – «театральний період» (за співпраці з головним режисером Національного Академічного театру ім. Марії Заньковецької Федором Стригуном написана музика до театральних вистав: «Маруся Чурай» сл. Л Костенко, «Згадайте братія мої» сл. Т.Шевченка, «Народний Малахій» сл. М.Куліша, «Павло Полуботок»К.Буревія, трилогія «Мазепа» Б. Лепкого.); 90-ті роки – ряд духовних творів (Літургія Іоанна Злотоуста для солістів та хору, Пасхальна утреня для солістів та хору), мотивацією до написання яких стало знайомство та постійне спілкування з родиною Ірини та Ігоря Калинців, владиками греко-католицької церкви, Л.Гузаром, Й.Міляном.

У 2005р. за концерт «Різдвяний», симфонію-кантату «Україна. Хресна дорога» (слова І. Калинця), ораторію «Іду. Накликую Взиваю..» (на тексти митрополита А.Шептицького в опрацюванні Ірини Калинець), Акафіст до Пресвятої Богородиці, Віктор Камінський отримав Національну премію України ім Т.Шевченка.

Творчий доробок Віктора Камінського складає симфонічна, хорова, камерно-інструментальна, вокальна музика. Зокрема: дві симфонії, творів для струнного оркестру «Камерна музика»(1978), «TeDeum» (1996) «Репетиція оркестру»( 2002) Вокально-симфонічних творів: Кантата «Іван Підкова»(1988), Камерні кантати на слова Д Павличка, струнного оркестру (2002,) кантата «Благодатна пора наступає» на слова І.Франка (2006). «Пісня Мойсей» для солістів, хору оркестру, «Героїчна поема» на слова Ірини Калинець для сопрано, баритона та симфонічного оркестру(2008). Концерти для скрипки, гобоя (1980), фортепіано пам’яті В.Барвінського (1995), 4-х солістів, струнного оркестру, клавесину та органу (1996), твори Адажіо для струнного оркестру(1997) Тріо для альта фагота і фортепіано, Соната для гітари соло ,Фантазія і фуга для гітари соло, «Супергармонія в ритмах Океану» для скрипки та камерного оркестру (2007), триптих «Карпатські акварелі», музика для народних інструментів зокрема бандури сопілки, «В ритмах спомину» для скрипки та гітари, «Мольфар» для саксофону та оркестру. Хори: «Ой, чого ти почорніло», «Не так тії вороги» на слова Т Шевченка, камерна кантата для кобзаря у супроводі оркестру «Чигрине, Чигрине» «Гагілка» для мішаного хору на слова І Калинця.

Індивідуальному стилю композитора притаманна точність, лаконічність форми, широке використання елементів неостилів (неокласицизму необароко, неофольклору) постмодерну, тяжіння до поліфонічного письма, інтенсивність драматургії.

Його музика – органічний сплав національно орієнтований на фольклорній інтонації з модерними гармоніями та тембральними ефектами.

В концерті прозвучали такі вокальні твори як «Забута мелодія» на слова Р. Братуня, «Зелений явір» на слова І. Франка, «Плач Ярославни» на слова Б.Стельмаха, Диптих: «Що ж ви приходите», «Свічник загас» на слова І.Калинець, «Свічник загас» на слова І.Калинець «Це тільки мить» на слова І.Калинець.

Вокальні твори гармонійно були поєднані в програмі з інструментальними, серед яких «Мольфрар» – п’єса написана для саксофону з оркестром та Соната псалмів для двох флейт і фортепіано, присвячена Любов Кияновській, де композитор використав текст Псалому 117: «Хваліте Господа всі племена, прославляйте його всі народи, бо зміцнилося його милосердя над нами, правда Господа навіки. Алилуя». А на завершення концерту слухачі оцінили віртуозність та колористичність Концерту для гобоя та камерного оркестру.

Своєрідною родзинкою концерту мали стати твори – Диптих: «Ноктюрн» та «Останній лист» на слова Лідії Мельник витриманому у вишуканому символістичному дусі, де музика підігрує обертонам поетичного змісту та Супергармонія в ритмах «Океану» до ювілею І.Вакарчука, (перший виконавець – Назарій Пилатюк) написана для скрипки з камерним оркестром. Але, на жаль, через хворобу солістів слухачі не мали змоги почути ці твори.

І, насамкінець, хочеться висловити щиру подяку Віктору Камінському за його глибоко змістовні музичні твори, проф. М.С.Макарі, за те, що не побоялася взяти їх в роботу зі своїми студентами і виконати на високопрофесійному рівні, а також всім солістам, що долучилися до цього заходу, за їхнє майстерне виконання, розуміння, терпіння і талант.

Марія Липецька

Wiktor Kamiński "Souvenir ze Lwowa"

viktor-kaminsky — Wed, 20 Mar 2019 21:33:21 GMT

Souvenir ze Lwowa a la Partita. 1. Perpetuum mobile. 2. Aria. 3. Choral. 4. Finale. Композицію виконали музиканти з Інституту Музики Університету ім. Я.Длугоша – ансамбль у складі: Р.Гавроньського, Я.Бравати (фортепіано), М.Сервачинського, Ф.Філіпського (ударні) та симфонічного оркестру філармонії в Ченстохові під орудою Є.Свободи.

My WebPage

"Чигрине, Чигрине" Вірші Тараса Шевченка, музика Віктора Камінського

viktor-kaminsky — Sun, 20 Nov 2016 20:32:55 GMT

Віктор Камінський Ораторія "Іду, Накликую, Взиваю..."

viktor-kaminsky — Thu, 08 Oct 2015 17:59:45 GMT

«Не потоком шумних і галасливих фраз, а невтомною працею любіть Україну»

viktor-kaminsky — Thu, 08 Oct 2015 17:39:51 GMT

«Не потоком шумних і галасливих фраз, а невтомною працею любіть Україну»

22 Вересня, 2015922Культура

Справжнім храмом постала філармонія під час благодійного концерту 21 вересня, в якому була виконана ораторія "Іду, Накликую, Взиваю..." на тексти проповідей митрополита Шептицького. Фото: з архіву філармонії

Урочиста академія з нагоди 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького

150 років від дня народження митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького цього року вшановують на державному рівні. Серед визначних заходів – відкриття пам’ятника Шептицькому у Львові, меморіальної дошки – у Чернівцях, тематичної виставки – у Києві; тисячна молитовна хода вулицями Тернополя, видання поштових марок та декількох дитячих книжок про митрополита, численні вечори пам’яті, молебні, наукові конференції та музичні концерти у багатьох містах та селах України.
За ініціативи директора Хмельницької обласної філармонії Олександра Драгана в нашому місті теж відбувся духовно-мистецький захід, що нагадав хмельничанам про видатну постать, одну з найбільш яскравих в українській історії особистостей минулого століття, визначного релігійного, культурно-освітнього, політичного діяча та мецената, митрополита Андрея Шептицького.
Справжнім храмом постала філармонія під час благодійного концерту 21 вересня, в якому була виконана ораторія "Іду, Накликую, Взиваю..." на тексти проповідей митрополита Шептицького, що написана сучасним львівським композитором Віктором Камінським. В цей урочистий вечір на сцені поєдналися камерний оркестр Хмельницької обласної філармонії (диригент – Тарас Мартиник), Академічний муніципальний камерний хор (художній керівник і головний диригент – заслужений діяч мистецтв України Ігор Цмур), Зразковий дитячий хор «Подільські солов'ї» Хмельницької дитячої музичної школи №1 (художній керівник та диригент – Наталія Бухта); солісти: лауреат міжнародних конкурсів Олена Леонова та Степан Дробіт; читець – заслужений артист України Степан Бортнійчук.
Щиросердне привітання виголосив декан Хмельницького деканату, митрофорний протоієрей отець Іван Данкевич, настоятель Хмельницького храму Різдва Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви, директор Хмельницького обласного благодійного фонду «Карітас». З його слів, пам'ять про Шептицького спонукає нас бути кращими, йти усвідомленим християнським шляхом до втілення основної національної ідеї, яку митрополит вбачав у простій істині: «Будуймо свою хату разом».
Кожне слово духовного пастиря наразі живе і актуальне. А у музичному оформленні має вплив ще більш вражаючий. Композитору, а слідом за ним і виконавцям, вдалося передати сам дух Шептицького – безкінечно смиренний перед Богом і водночас не скорений обставинам, палкий і дієвий у любові до ближнього. Монументальний 6-частинний твір (45 хвилин звучання) свого часу був записаний на СD, а 2000 року приніс композитору премію імені М. Лисенка.
В ораторії вільно поєдналися фрагменти проповіді (а це 2, 4 та 5 частини твору на тексти Пастирських листів Шептицького "Про покаяння", "До української інтелігенції", "Перше слово пастиря"), поетичного роздуму-молитви (1-а частина), інструментального відступу, в якому через звучання скрипки соло і дзвонів поданий суб’єктивний образ духовного Мойсея українського народу, ніби молитовне осяяння у тиші його близького спілкування із Всевишнім.
Як спів янголів з небес пролунала молитва дитячих голосів на фоні приглушеного звучання чоловічого хору у 4-ій частині твору. Такий прийом тембрового протиставлення справив враження акустики величних споруд готичних костелів. А урочиста ода віри і сподівань на майбутнє у фіналі-благословенні нагадала про давній український церковний розспів та канти.
Надзвичайно цілісний художній образ твору, створений на сцені дав можливість відчути силу і духовне натхнення пророчих слів та настанов отця Церкви:
«Християнською суспільністю є український нарід. Зложений із самих християн, уважає віру за своє спільне і найвище добро, за свій спільний найвищий закон... Одначе, як одиниця, так і кожна суспільність спосібна до поступу і мусить іти до нього, якщо хоче розвинути всі свої сили і дійти до повного ладу і гармонії...
Іще чекає нас довголітня і тяжка праця, до якої мусимо приложити всіх сил… Запорукою успішної праці є для нас молодечий і сильний патріотизм... Зачинаємо нову епоху в своєму житті і в житті цілого народу. Я свідомий саме того, що подаю Вам науку (Христову), від якої залежить і на якій спирається майбутність цілого народу», - Андрей Шептицький.

Анна Косс