Меню сайта
Форма входа
Календарь новостей
«  Квітень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Поиск
Victor Kaminsky Вівторок, 25.07.2017, 14:47
Приветствую Вас Гость | RSS
 
 
Головна » 2009 » Квітень » 3 » Ювілеї поза часом
Ювілеї поза часом
17:11
На сцені Львівської опери - прем'єра "Орфея і Еврідіки" К. В. Глюка

Одразу три ювілеї, пов'язані з іменем німецького композитора Крістофа Віллібальда Глюка, можна відзначити цього року. В липні минає 295 років з дня народження видатного реформатора опери, а в жовтні - 235 років з часу постановки в Парижі його "Орфея і Еврідіки". Сто п'ятдесят років тому ця ж опера і також у Парижі прозвучала вже в оновленій версії, здійсненій Гектором Берліозом.

Тож невипадково саме цьогоріч чимало оперних театрів світу готують постановки "Орфея і Еврідіки". Попри те, що цей твір давно став хрестома­тійним, адже саме в ньому Крістоф Віллібальд Глюк утілив своє нове бачення опери, позбавивши цей жанр надміру барокових умовностей і перекинувши місток до нової епохи - класицизму, в репертуарі він зустрічається порівняно рідко.

У Львові "Орфея і Еврідіку" поставили вперше за всю багату історію місцевого музичного театру. Цікаво, що ініціатором цього експерименту виступив драматичний режисер - Збігнєв Хшановський. До цього часу він уже мав досвід роботи у Львівській опері, адже готував прапрем'єру "Мойсея" Мирослава Скорика. А згодом, під час відвідин Парижа, побачивши між бюстами Рамо і Люллі погруддя німецького композитора Глюка у вестибюлі Королівської академії музики, загорівся ідеєю поставити твір німецького представника "великого французького оперного тріумвірату" й у Львові.

Камерний задум (спершу навіть планували здійснити спектакль у Дзеркальній залі театру) поступово переріс у одну із наймасштабніших постановок останнього часу. Генеральний директор Львівського Національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької Тадей Едер стверджує, що це найдорожчий спектакль десятиліття. Нічого дивного: хоч лібрето передбачає лише четверо дійових осіб, проте не меншої важливості набувають хорові та балетні сцени. Й постановники вирішили не економити ані на емоціях, ані на матеріалах...

У день театру, 27 березня, львів'яни отримали коштовний подарунок - прем'єру "Орфея і Еврідіки". Подарунок, із багатьох міркувань, символічний, адже міф про Орфея впродовж століть залишався однією із найулюбленіших вічних тем композиторів та драматургів, отримував щонайрізноманіт­ніші трактування, залишаючись актуальним і позачасовим, як саме служіння мистецтву. Невипадково статуя Орфея роботи Теодозії Бриж є й на надгробку патронеси Львівської опери Соломії Крушельницької. Цю паралель вдало використав художник-постановник Тадей Риндзак, вплітаючи його зображення до декорацій прологу. Ідею "діалогу епох" підхопила й режисер та художник костюмів Оксана Зінченко: вже в балетному вступі його ведуть пастухи й німфи із оточення Орфея та персонажі у вбраннях епохи самого Глюка.

Бароковій декоративності костюмів, котрі стали повноцін­ною естетичною складовою кожного із фрагментів постановки, а ще - справжнім бенефісом художниці до власного ювілею, подарунком самій собі та сотням глядачів, протиставлена класицистична стриманість емоцій головних персонажів та строга симетрія сценографії. У ролі Орфея в день прем'єри виступила молода львівська співачка - мецо-сопрано Тетяна Вахновська (з часів Берліоза, котрий спе­ціально переробив головну партію для Поліни Віардо, її традиційно виконують жінки). Попри вокальні труднощі, непорівнювані із "традиційним" оперним репертуаром, виконавиця зуміла продемонструвати ще й чималий акторський потенціал. У другому складі виконуватиме цю партію улюблениця львів'ян Наталія Дацко: саме з думкою про неї, зізнається Збігнєв Хшановський, він і ставив початково оперу.

Складна, а водночас і цікава праця солістів не обмежилась специфікою жанру: довелося опановувати... французьку мову. Принаймні в масштабах, необхідних для адекватного відтворення тексту "паризької редакції". В цьому виконавцям з ентузіазмом допомогли представники Французького центру у Львові - вони окремо працювали із кожним солістом (точніше, солісткою - чоловічі партії в опері відсутні) та з хором. Адже хор - за прообразом античного театру - виступає тут повноцінним учасником дії, він підтримує або навпаки - протистоїть головному героєві, коментує та резюмує події. Ці завдання зумів усвідомити та втілити й хормейстер Василь Коваль. А блискучий паралельний хореографічний ряд створив лауреат премії ім. В. Писарєва Сергій Наєнко, поєднавши сучасні елементи із традиціями глюківської доби, візуалізувавши основні моменти дії, та - в поєднанні з не менш динамічними костюмами - створивши подекуди справжні "живі" декорації.

Загалом виконав своє завдання і оркестр (диригент-постановник Михайло Дутчак), приємно здивували майстерністю перевтілень виконавиці партій Еврідіки Наталія Романюк, Ероса - Юлія Лисенко та Блаженної тіні - Яна Войтюк. Схоже, небайдужою залишилася і львівська публіка, вщерть заповнивши зал. І хоч цю оперу в репертуарі можна назвати радше "родзинкою для гурманів", аніж "основною стравою" для звиклих до Верді та Пуччіні меломанів, відтепер Львів отримав ще один дуже суттєвий штрих до своєї музичної історії. А водночас і туристичної привабливості. До речі, на виставі були присутні представники славетної міжнародної агенції "Opera Europa" із Брюсселя, до якої Львівська опера - одна із небагатьох на теренах Східної Європи - приєдналася наприкінці минулого року.

Просмотров: 550 | Добавил: Wiktor | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Міні-чат
300
Друзья сайта
          КОНВЕРТЕР ВАЛЮТ
          ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
          Счётчик MyCounter
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Viktor Kaminsky © 2017