У загальному потоці ювілеїв in memoriam, які припадають на найближчий час, не загубився вечір пам'яті талановитого музиканта і педагога, світлої людини Володимира Флиса.

85-річчя від дня його народження учні і колеги митця вшанували концертом у Львів­ській національній музичній академії ім. М.Лисенка та виданням фортепіанних творів, віднайдених та відредагованих ученицею В.Флиса, композиторкою Людмилою Думою. Організатором концерту виступила відома львівська піаністка, доцент академії Оксана Рапіта, що підготувала з ученицями свого класу: Ю.Тализіною, Г.Панковою, О.Чмир, О.Аливаєвою, Т.Білою, Е.Пригородською, О.Мартинюк та М.Вільшанецькою велику і різноманітну програму.

Музикант винятково трагічної долі, Володимир Флис пройшов той тернистий шлях, який судився багатьом українським інтелігентам: починав творити ще в "дорадянський" період, коли, здавалося, зможе реалізувати свій талант; короткий час навчався у Лейпцизькій консерваторії, був особисто знайомим із видатним німецьким композитором Ріхардом Штраусом. Повернувся до Львова, працював, та після війни на нього чекали катування у тюрмах НКВС і десять років колимських таборів. Згодом - хрущовська відлига, знову Львів, запізніле навчання в консерваторії (велика подяка тодішньому ректорові, Миколі Колессі, що, як міг, допомагав колишнім репресованим!), робота у спеціальній музичній школі ім. С.Крушельницької та в консерваторії... І постійна тривога через те, що знову у "відповідних органах" викличе сумнів його неблагополучна біографія і він позбудеться єдиної радості свого життя: роботи і учнів.

Усе, чого не вдалось досягнути йому самому, Володимир Флис вклав у своїх вихованців, тож невипадково з його класу композиції вийшли такі знані в Україні митці, як лауреати Національної премії ім. Т.Шевченка Ганна Гаврилець та Віктор Камінський, лауреати всеукраїнських та міжнародних премій в галузі композиції Богдана Фроляк, Олександр Левкович, Віктор Тиможинський, а також Ольга Криволап, Людмила Дума, Олександр Опанасюк, Роман Стельмащук та інші.

У концерті пам'яті видатного педагога прозвучали як власні твори Володимира Флиса, так і музика його учнів. Символічно, що єдиний ювілейний концерт, який відбувся за життя композитора у 1984 р. (до 60-річчя), був побудований таким самим чином: звучала його власна музика і твори вихованців. Він сам тоді цього захотів, і, без сумніву, був би по-справжньому щасливим, якщо б почув, як талановито розвинулась його школа в майбутньому, які зрілі плоди вона принесла в новому тисячолітті.