Меню сайта
Форма входа
Календарь новостей
«  Травень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Поиск
Victor Kaminsky Четвер, 20.07.2017, 22:47
Приветствую Вас Гость | RSS
 
 
Головна » 2009 » Травень » 31 » Немає нічого красивішого за вродливу, мудру, оголену жінку...
Немає нічого красивішого за вродливу, мудру, оголену жінку...
12:22
Немає нічого красивішого за вродливу, мудру, оголену жінку...  
Автор Наталка Сняданко  
26.05.2009 № 793 Суботня пошта
Януш Леон Вішнєвскі, науковець і письменник, про життя та літературу

Польський науковець і письменник Януш Леон Вішнєвскі мешкає у Німеччині і займається створенням комп'ютерних програм для хіміків. У 2001 році він дебютував книгою "Самотність у мережі", яка стала бестселером у Польщі та Росії (за її мотивами навіть знято фільм). Відтоді письменник написав ще низку книг, зокрема "Молекули емоцій", "Між рядками", "У пошуках найважливішого", "188 днів і ночей", "Різдвяні історії" та ін. Його тексти перекладено російською, хорватською, литовською, чеською та в'єтнамською мовами. Українською нещодавно побачила світ збірка "Коханка". 

- Назва Вашої другої книги, збірки оповідань, яка у буквальному перекладі звучить як "Групи напружень" ("Zespoіy napiкж"), зазвичай не подобається видавцям. Не до порівняння із найвідомішим Вашим твором - бестселером, який свого часу за кількістю проданих примірників конкурував із "Гаррі Поттером", повістю "Самотність у мережі". Видавці вважають назву "Групи напружень" надто складною, у ній немає ні слова про кохання, хоча насправді книга саме про це, ну і, відповідно, сумніваються, що така назва сприятиме продажеві. Український переклад вийшов під назвою одного з оповідань "Коханка". Яка була історія цієї назви у Польщі? 

- Маєте рацію. Видавцям такі назви переважно не подобаються. З усіх перекладів тільки у Хорватії книга вийшла під назвою, дослівно перекладеною з польської. У Росії, як і в Україні, видавець вирішив узяти назву оповідання "Коханка" (російською "Любовница"), у В'єтнамі змінили назву на "Аритмія". А насправді моєю першою назвою для цієї збірки була "Менструація". Щоправда, на це не погодився навіть польський видавець. Тож довелося змінити на "Групи напружень". Така назва, на мою думку, викликає асоціації з жінками, жіночністю загалом, а одночасно примушує замислитися над "напруженнями", проблемами, які виникають у житті людини. У цьому випадку, в історіях з цієї книги, напруження пов'язані з незвичайними емоціями. 

- Для мене у цій книзі найбільш переконливими були описи станів людини, хворої на аритмію серця, а також відчуття рибалки, який місяцями не бачить суші і сумує за домашнім затишком, жіночим тілом і людським теплом, поки він у рейсі. А щойно повертається, і через короткий час зауважує, що він чужий для своїх рідних, адже вони звикли до його відсутності, до того, що він далеко, та й сам він звик. Чи такі автобіографічні мотиви для Вас важливіші в літературі за вигадку, чи навпаки? 

- У мене завжди виникали проблеми з літературною вигадкою (жарт). Я інформатик і фізик за фахом. А книги пишу у вільний від основної роботи час. Вигадка для мене занадто відірвана від життя, і вона має свої межі. Справжнє життя та історії, які в ньому трапляються, не мають таких меж. Треба тільки уважно дивитися і слухати. А потім відчути зворушення і описати його. Кожна книга в чомусь автобіографічна. Перше і останнє оповідання цієї книги - про море і про серцеву аритмію - найбільш автобіографічні. Моє власне серце уже багато років збивається з ритму, а в минулому я був рибалкою і ходив у далекі рейси. Практикант на судні в останньому оповіданні книги "Замкнутий цикл" - це я. 

- Від читання Вашої біографії можна впасти у глибокі комплекси - магістр фізики та економіки університету ім. Коперніка, кандидат наук з інформатики Варшавської політехніки, доктор хімії політехніки Лодзі, а до того всього ще й автор бестселерів. 

- Просто так сталося. Спершу я хотів подорожувати світом і став рибалкою, їздив різними екзотичними країнами. Потім мені набридло ловити рибу, і я закохався у фізику. Далі вивчав ще економіку, але це було помилкою, і лише даремно витратив час. Бо нас вчили комуністичної економіки, а її насправді не існує. Інформатикою я почав займатися, коли завершив навчання на факультеті фізики. Спершу це було просто захоплення. Написав кандидатську дисертацію у Нью-Йорку, захистив її у Варшаві і почав програмувати у Франкфурті-на-Майні. Аж тоді виникла ідея захистити ще й докторську з хімії. А потім моє життя раптом посумнішало, і я вирішив написати книгу "Самотність у мережі", яка цілком несподівано для мене стала у Польщі бестселером. А потім і в Росії. У 2006 році на екрани кінотеатрів у Польщі вийшов фільм за мотивами цієї книги, а нещодавно я побував у Петербурзі, де у театрі Балтійський дім відбулася прем'єра п'єси за мотивами книги. 

- Як вважаєте, чи можливим було б вивчення стількох дисциплін нараз, якби Вам довелося робити це зараз, а не у ті часи? 

- По-справжньому, з відвідуванням пар та іншими атрибутами навчання у вузі, я закінчував лише економіку та фізику, просто паралельно вчився на двох факультетах. А інформатику і хімію вивчав згодом, самостійно, уже коли працював. 

- Як вдалося стільки всього встигнути? І чого прагнули, постійно змінюючи заняття? 

- Я не міняю занять, а лише захоплення. Їх у мене два: наука, а тепер ще і писання. Наука - це моя дружина, а література - коханка. І наразі "дружина" все ще не знає про існування "коханки". 

- А як вдається поєднати все це? А тим більше зі сімейним життям? 

- Не вдається. І на цьому давайте закінчимо розмову на цю складну тему... 

- А як з'явилася ідея навчання у технікумі рибальства? Це стало наслідком читання Джозефа Конрада та інших книг такого типу? 

- Конрад і література загалом, звичайно ж, спричинилися до цього. Але визначальним стало бажання пізнати світ. Рибальство як таке зовсім мені не подобалося. У той період я навіть не їв риби. Просто хотілося мандрувати. А тоді, у сімдесяті, закордонні паспорти ще не лежали у кожного в шухляді. Подорожувати могли лише спортсмени, партійні діячі, моряки та рибалки. 

- Як реагують Ваші читачки на писання від імені жінок? 

- Часто запитують мене, чи я справді чоловік. Дехто вважає, що Януш Вішнєвскі - це лише мій літературний псевдонім. Але все це неправда. Я звичайнісінький чоловік. У мене нормальна кількість тестостерону в крові й усі пов'язані з цим вади - схильність до агресії, полігамії та інших дурниць... 

- А що для Вас самотність? 

- Іноді - це єдина можливість зробити в житті щось справді важливе. Часом я тікаю у самотність. Болісний аспект самотності, пов'язаний з тим, що від тебе йдуть рідні тобі люди, мене наразі не торкнувся. А у той момент, коли багато років тому у мене був такий досвід, я написав книгу... 

- Ви сказали в одному з інтерв'ю: "Я вважаю, що мудрість абсолютно сексуальна". Ви досі так вважаєте? А як Ваші колеги? Погоджуються чи радше ні? 

- Для мене це справді так. Немає нічого красивішого за вродливу, мудру, оголену жінку...

Просмотров: 851 | Добавил: viktor-kaminsky | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Міні-чат
300
Друзья сайта
          КОНВЕРТЕР ВАЛЮТ
          ПЕРЕКЛАДАЧ ОНЛАЙН
          Счётчик MyCounter
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright Viktor Kaminsky © 2017