Нова стара філармонія Лідія Мельник → 29.09.2009 № 844 "Суботня пошта" У відремонтованому Концертному залі ім. С.Людкевича відзначатимуть три ювілеї
Завтра на сцені Львівської філармонії розпочнеться новий концертний сезон. Цього року традиційна вже для вересневого міста подія відбувається із певним запізненням, однак на це є вагомі причини: вперше за багато десятиліть у концертному залі провели поважну реконструкцію. Тож навіть бувалі меломани, мабуть, будуть вражені, коли прийдуть завтра на концерт камерного оркестру "Віртуози Львова". До речі, саме з нього стартує не лише новий музичний рік, але й ювілейний - п'ятнадцятий - Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти", а також відзначення аналогічної річниці самого колективу.
"За моєї пам'яті - а я працюю у філармонії вже сорок років - це другий ремонт залу", - пригадує художній керівник та концертмейстер "Віртуозів Львова" Володимир Дуда. Причому, навряд чи попереднє оновлення було таким капітальним. Цього разу почали з "голови", себто з даху, який традиційно протікав, залишаючи на стінах із сецесійною ліпниною неестетичне альфреско патьоків. Потім замінили підлогу, яка, підозрює директор Львівської обласної філармонії Володимир Сивохіп, збереглася ще з польських часів і за більш як сто років, на жаль, майже повністю зігнила. Не менш важливим було підібрати відповідне покриття сцени, адже воно суттєво впливає на акустику. До речі, як і крісла в партері. Попередні, всуціль вкриті важким бордовим велюром, лише поглинали звучання. Тепер місць поменшає приблизно на 50, однак, як каже пан Сивохіп, завдяки цьому вдасться дотриматися світових стандартів. Та й у партері з'явиться більше простору. Легкості, як уже вдалося підгледіти "Пошті", додаватиме і світлий колір стін, і саме оновлене освітлення. У фойє відвідувачів зустрічатимуть знайомі обличчя славетних музикантів - "героїв" спеціального фотопроекту львівського автора Тараса Стефанишина.
Загалом капітальна реконструкція залу розрахована на два етапи, розповів "Пошті" директор філармонії. Наразі не відремонтованим залишиться балкон. Левову частку коштів на ремонтні роботи (їх загальний кошторис становив 1,5 млн грн) виділило управління культури ЛОДА, натомість проектну документацію та оновлення покрівлі залу робили за власний рахунок. Проте на вартості квитків це не позначиться, запевняють у філармонії - ціни традиційно залишаються доступними. А от приходити до залу стане набагато приємніше, і не лише слухачам, але й насамперед самим музикантам.
Не зайво нагадати, що третя "кругла" дата у філармонійному календарі - 70ліття Академічного симфонічного оркестру. І хоча, за словами директора філармонії Володимира Сивохопа та головного диригента колективу Айдара Торибаєва, основні урочистості з цього приводу припадуть на кінець року, вже через два дні, 29 вересня, оркестр зазвучить із оновленої сцени буквально на повну потужність. Адже чи не вперше звучатимуть у Львові "Планети" відомого англійського композитора ХХ ст. Густава Холста - через дев'яносто один рік з часу світової прем'єри сюїти. Також у цей день львівський оркестр виконає твір сучасного австрійського композитора Вернера Шульца "Снунінгур" та Концерт для фортепіано, віолончелі та оркестру американця Девіда Вінклера, в якому солюватимуть колишні львів'яни Наталія Хома та Володимир Винницький (США).
Це лише перші "ескізи" до напрочуд цікавої та різноманітної програми "Контрастів", які цього року триватимуть понад місяць. Попереду - зустрічі із джазовими виконавцями і звичні вже прем'єри нових творів українських та польських композиторів, речиталі зірок й камерні вечори за участі знаних у світі колективів. Символічним можна назвати й відкриття фестивалю під гаслом "Музика львівських композиторів". Адже твори Станіслава Людкевича неодмінно звучали на відкритті кожного сезону в залі імені видатного композитора. На цей раз "Віртуози Львова" не порушать традиції, додавши до програми також музику Миколи Колесси, Мирослава Скорика, Віктора Камінського, Олександра Козаренка. Концерт стане водночас і презентацією однойменного компактдиска, і "львівським" внеском до "Контрастів". До речі, це вже не перша "антологія" галицької композиторської школи в доробку оркестру, нагадує диригент "Віртуозів Львова" Сергій Бурко. ДО ТЕМИ:
Фундамент будівлі Галицького музичного товариства, в якій сьогодні розташовується Львівська філармонія, а також обласне відділення Національної спілки композиторів України та класи музичного училища, заклали 1905 року. Біля входу до будинку ще в 1940х роках можна було побачити мармурову меморіальну дошку, якою вшановували Мечислава Солтиса - саме за головування цього видатного польського композитора та диригента Галицьке музичне товариство отримало свою розкішну резиденцію. Щедро підтримав справу політик, фінансист та меценат князь Анджей Любомирський.
Для будови закупили ділянку на вулиці Хорунщизни (тепер Чайковського), де стояв старий одноповерховий дім із флігелями. У травні 1905 року, за відповідним дозволом магістрату, будинок знесли, територію розчистили й розпочали зведення нової споруди за проектом львівського архітектора Владислава Галицького. Задум передбачав, що в приміщенні розташується консерваторія із класами для занять, концертний зал із фойє, а також дохідний житловий будинок.
У первісному варіанті внутрішнього планування є чимало задумів, котрі збереглися й досі: три сходових клітки, частина підвальних приміщень та фундаменту, а також загальне об'ємнопросторове вирішення. Однак вже наступного року з невідомих причин проектні роботи доручають одному із провідних львівських архітекторів, авторові будівлі Центрального вокзалу Владиславу Садловському. Він в основних рисах зберіг попередній проект музичного товариства, однак підійшов до нього більш творчо й сміливо. Зокрема, план приміщення набув рис неправильного п'ятикутника із подвір'ям"колодязем", а з боків центральної частини будинку залишилися тільки два парадні входи. В партері архітектор, згідно із традицією того часу, спроектував галерею адміністративних приміщень та концертний зал.
Віддаючи належне панівному на той час стилю сецесії, Садловський збагатив вигадливими лініями як елементи фасаду, так і інтер'єру. Як завершення архітектор передбачив декоративні вази, хоча сьогодні ми бачимо на фронтонах скульптури лебедів - ймовірно, ці зміни вніс скульптор П.Гарасимович вже в процесі будівництва, закінченого 1910 року. До речі, первісно ці скульптури були пофарбовані в зелений колір, який із часом утратився, як і живописна нотна декорація простінку останнього поверху.
Стилізований під народний мотив візерунок вкриває плафон і стіни, функціональними та водночас художньо виразними є навіть ажурні вентиляційні ґрати. В перші роки ансамбль концертного залу доповнювали також скульптури однієї із найвидатніших львівських мисткинь того часу Люни Дрекслер.
Майже відразу після завершення будівництва Галицьке музичне товариство розпочало в новому приміщенні заняття та концерти. Цінність будівлі полягала не тільки в її архітектурному вирішенні, але й у багатьох інженерних новаціях. Зокрема, у приміщенні було встановлено оригінальну систему опалення, котру замінили лише минулого року.
У 1924 - 1927 роках перебудови зазнав концертний зал, відтепер розширений - добудова велася за рахунок внутрішнього подвір'я. Реконструювали і сходи, що вели на балкон. Ці зміни були пов'язані передовсім із вимогами нового орендаря залу - кінотеатру "Аполло", з яким Галицьке (з 1919 року - Польське) музичне товариство уклало угоду. А в 1929 році, у зв'язку із зростанням концертних потреб, у залі встановили ще й орган з двома мануалами і педаллю, електричнопневматичної трактури. Тепер про колишню розкіш сольних органних концертів у цьому залі нагадує лише невеликий зовнішній проспект інструмента в центрі сцени.
У грудні 1939 року постановою Рада народних комісарів УРСР № 1545 будинок передали Державній українській консерваторії з польським відділом. Філармонії надали приміщення "Казіно де Парі" (тепер - Театр ім. Леся Курбаса). Та все ж більшість концертів проводили в консерваторії.
Під час гітлерівської окупації в будинку розташували військовий шпиталь, внаслідок недбалого ставлення постраждали інструментарій, бібліотечні фонди, орган у концертному залі.
Офіційно Львівська обласна філармонія "прописана" за адресою вул. Чайковського, 7, із 1962 року.
