Отримавши за якийсь час диплом, я запишався, втратив відчуття реальності і вирішив вступити до аспірантури, все ще по моїй першій, дівочій спеціальності - скрипці. Я був хорошим скрипалем: повірте мені на слово, тому що інших доказів немає; янгол Небуття знову підморгнув мені і прикрив своїм шорстким крилом... А трапилося це ось як.
Ви ніколи не складали іспиту зі скрипки? Тоді я повинен вас попередити, що він серйозно відрізняється від іспиту з алгебри, філософії чи ботаніки одразу за кількома пунктами: не можна списувати в сусіда, не можна користуватися шпаргалкою, не можна звернутися до комісії: "Дозвольте, я повторю ще раз - ви мене неправильно зрозуміли". Також не можна викладати матеріал не по суті, тягнути час, загравати з комісією, зазирати екзаменатору в очі, а також проситися вийти на хвилинку.
Зате скрипаль має чудову перевагу: він може напередодні, за тиждень або за місяць до іспитового терміну випробувати екзамен на смак, змоделювати його від першого до останнього звука. Не буде лише комісії - тому потрібно дуже старатися штучно понервуватися.
Способів викликати в себе хвилювання, нервовий дрож і навіть істерику існує безліч; я придумав засіб найбільш радикальний: перед київським випробуванням зіграти іспит до аспірантури при Московській консерваторії. Страшніше не буває, але страх буде потрібної якості: адже шансів вступити немає - ні за підготовкою, ні, мабуть, за талантом, ні за конкуренцією; тому буде вирішуватися не питання життя або смерті, а якраз необхідне тренувальне завдання - але зате на якому рівні!
Як все-таки шкода, що я розлучився зі скрипкою! Окрім психофізичної насолоди від чотирьох-, п'яти-, шестигодинного щоденного спілкування з цією завжди теплою, завжди готовою відповісти, майже живою істотою, була ще одна непояснювальна принада: просто йти вулицею і нести в руці скрипковий футляр. Адже це, погодьтесь, не зовсім звична і навіть заворожуюча картина: чоловік, котрий несе в руках не папку чи газету, не парасолю чи течку, не автомат чи базуку, не серп або молот, а дивний, ні на що не схожий предмет, який не можна використати ані в промисловості, ані в сільському господарстві, ані в милій чоловічому серцю воєнній справі - скрипковий футляр!
