18 та 19 березня відома піаністка Етелла Чуприк даватиме концерти у Львівській філармонії. Масштабні твори, які піаністка запропонує львівським слухачам цього разу не вкладаються у рамки одного концерту, тож вся програма складатиметься з двох частин-вечорів.
У програмі першого концерту – Соната Л. Ван Бетховена № 29 ор. 106 Hammerklavier, що вважається однією з найважливіших робіт композитора та одним з найскладніших фортепіанних творів, які під силу тільки піаністам вищого рівня.
Окрім цього, Етелла виконає 24 Етюди Ф. Шопена.
Наступного дня Етелла Чуприк виконає один з найвідоміших циклів Р. Шумана «Карнавал», що складається з невеликих п’єс пов’язаних між собою сюжетно-психологічною лінією. В «Карнавалі» строкатою плетеницею проходять сценки, танці, маски, жіночі образи, а також музичні портрети Паганіні та Шопена.
Вступне слово - доктор мистецтвознавства Любов Кияновська.
Автор Лідія Мельник 08.03.2009 № 762 У Києві перенесли Міжнародний конкурс піаністів ім. В.Горовиця
Повідомлення із кризового фронту рідко стають втішними для культури. Великі фестивалі скасовують і переносять не лише в Україні: скоротити статті видатків на харч духовний виглядає найпростішим, принаймні на перший погляд. Насправді ж, збитки в майбутньому можуть виявитися значно більшими за номінальну економію.
Останній прецедент чи, радше, безпрецедентний випадок - скасування Міжнародного конкурсу піаністів ім. В.Горовиця. Нагадаємо, це престижне змагання з 1995 року проводили в Києві - місті, де народився у майбутньому всесвітньо відомий піаніст та зять Артуро Тосканіні. У 2004 році конкурс ім. В. Горовиця, один із трьох на усьому пострадянському просторі, увійшов до всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів (WFIMC). А не так давно чергове проведення конкурсу, що мало відбутися (увосьме) 2009 року, через фінансові негаразди перенесли на рік. ... Читати дальше »
Гості Свободи: Оксана Білозір, народний депутат НУ-НС, народна артистка України та Віктор Камінський, композитор, проректор з наукової роботи Львівської Національної Музичної Академії ім. М.Лисенка (Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Ірина Штогрин: Тема нашого обговорення – Володимир Івасюк – є надзвичайно щемкою…
Чому пісні Івасюка відразу стали народними у тому розумінні, що їх знали і співали всі? Чому досі вони є ще чимось більшим, ніж просто пісні?
Оксано, яка Ваша думка?
Оксана Білозір: Івасюк увібрав у себе через свою душу, пропустив усе найкраще, що мала українська нація на той період, коли вона була у системі ідеології, абсолютно чужої для неї.
Якщо ми з вами подивимося в ретроспективу нашого мистецького надбання, то ми побачимо, що понад 200 тисяч народних пісень сьогодні є виписані у різноманітних збірниках. Тобто, ці пісні в певні періоди часу хтось писа
... Читати дальше »
Минулий вікенд на сцені Львівської філармонії минув - усупереч погоднім перипетіям - під знаком очікування весняного тепла та ідилічного настрою.
П'ятничного вечора свою давню мрію здійснив художній керівник та головний диригент Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії Айдар Торибаєв, представивши програму із творів російських композиторів східної тематики. Звучала фантазія Мілія Балакірєва "Ісламей" - віртуозний фортепіанний твір, натхненний темами кабардинських танців, свого часу оркестрував Сергій Ляпунов і в симфонічних "шатах" він лише набув яскравіших барв. На відміну від нього, "Танці персіянок" із опери Модеста Мусоргського "Хованщина" виявилися сповненими розкоші, чуттєвості, нюансів і напівтіней. А завершували справжній східний бал славетні "Половецькі танці" з опери Олександра Бородіна "Князь Ігор".
Натомість у другому відділі диригент вирішив відродити популярність ще одного відомого твору композитора "Могучої кучки" - сюїти "Шехерезада" Мико
... Читати дальше »
Лауреатами Національної премії України ім. Т. Шевченка за 2009 рік стануть не десять, а лише п’ять номінантів. У Комітеті кажуть, що проголосували тільки за «сенсаційні явища»
Комітет з Національної премії України ім. Т. Шевченка визначився із цьогорічними лауреатами найвищої державної нагороди у галузі культури, літератури і мистецтва.
У достоєних Шевченківської премії-2009 – лише п’ятеро. Зазвичай присуджували максимальну кількість нагород – десять (грошовий еквівалент кожної – 130 тисяч гривень). Лауреатами премії Комітет назвав актрису Ларису Кадирову, поета Павла Гірника, художника Віктора Гонтарова, народного майстра Віктора Наконечного та історика-публіциста Володимира Мельниченка. Легітимності Шевченківська премія-2009 набуде лише тоді, коли Віктор Ющенко підпише відповідний указ. Утім, як показує досвід минулих років, думка Президента не розходиться із думкою членів Шевченківського комітету. Церемонія вручення премії відбудеться 9 березня у Національній опері.... Читати дальше »
Отримавши за якийсь час диплом, я запишався, втратив відчуття реальності і вирішив вступити до аспірантури, все ще по моїй першій, дівочій спеціальності - скрипці. Я був хорошим скрипалем: повірте мені на слово, тому що інших доказів немає; янгол Небуття знову підморгнув мені і прикрив своїм шорстким крилом... А трапилося це ось як.
Ви ніколи не складали іспиту зі скрипки? Тоді я повинен вас попередити, що він серйозно відрізняється від іспиту з алгебри, філософії чи ботаніки одразу за кількома пунктами: не можна списувати в сусіда, не можна користуватися шпаргалкою, не можна звернутися до комісії: "Дозвольте, я повторю ще раз - ви мене неправильно зрозуміли". Також не можна викладати матеріал не по суті, тягнути час, загравати з комісією, зазирати екзаменатору в очі, а також проситися вийти на хвилинку.
Зате скрипаль має чудову перевагу: він може напередодні, за тиждень або за місяць до іспитового терміну випробувати екзам
... Читати дальше »
Улюбленець муз та випадковостей Автор Лідія Мельник 30.01.2009 № 747 Роман Кофман, дириґент, про покликання, професію, хобі й початок творчого шляху
Роман Кофман 1971 року закінчив Київську консерваторію як симфонічний дириґент. З 1978 р. викладав дириґування та керував студентським симфонічним оркестром своєї alma mater, що не завадило професору Кофману зробити блискучу міжнародну кар'єру. Його неодноразово запрошували дириґувати Московським філармонійним оркестром і Філармонійним оркестром Санкт-Петербурга (Ленінградський філармонійний оркестр), Симфонічним оркестром Большого театру, Українським державним симфонічним оркестром, Мюнхенським філармонійним оркестром (Німеччина), Симфонічним оркестром Фінського радіо, Філармонійним оркестром Французького радіо, Національним симфонічним оркестром Бельгії, Королівським філармонійним оркестро
... Читати дальше »
Відродження добрих традицій Автор Любов Кияновська 04.02.2009 № 749
Традиція музично-мистецького салону, який об'єднував поціновувачів прекрасного і водночас дозволяв зібрати кошти на доброчинну мету, налічує у Львові щонайменше кілька сотень років. Ще на початку ХІХ ст. такими зустрічами в нашому місті славились графи Яблонські і Баворовські, Сапєги і Потоцькі, згодом вона поширилась не лише на аристократичні сім'ї, але й на ширші кола інтелігенції, та, на жаль, була майже втрачена в другій половині ХХ ст.
В останні роки звичай благодійних вечорів повертається знову. Вирішили відродити його й учасниці міжнародного жіночого клубу "Зонта", які цього року започаткували проект "Світло мистецтва - світло життя". Концерти організовуватимуть в одному із найвишуканіших салонів міста - музеї ім. С. Крушельницької, де наприкінці свого життя, в жорстокі сорокові роки ХХ ст., славетна співачка збирала однодумців, що музикували, обмінювались враженнями і, всупереч радянсь
... Читати дальше »
Роман Кофман 1971 року закінчив Київську консерваторію як симфонічний дириґент. З 1978 р. викладав дириґування та керував студентським симфонічним оркестром своєї alma mater, що не завадило професору Кофману зробити блискучу міжнародну кар'єру. Його неодноразово запрошували дириґувати Московським філармонійним оркестром і Філармонійним оркестром Санкт-Петербурга (Ленінградський філармонійний оркестр), Симфонічним оркестром Большого театру, Українським державним симфонічним оркестром, Мюнхенським філармонійним оркестром (Німеччина), Симфонічним оркестром Фінського радіо, Філармонійним оркестром Французького радіо, Національним симфонічним оркестром Бельгії, Королівським філармонійним оркестро